Психологічна безпека дитини

Поняття фізичної безпеки відомо всім, а от що ж несе під собою психологічна безпека дитини давайте розберемось разом!

Перш за все психологічна безпека дитини визначається психоемоційним кліматом сім’ї де зростає дитини. Почуття безпеки дає дитині фундамент для фантазій, мрій, розвитку, нових досягнень, комунікації як із дітьми так і з дорослими, ефективну адаптацію до нових умов. Тобто, психологічна безпека дитини – це своєрідний місток між її внутрішній світом, відчуттям себе — та контактом із зовнішнім середовищем (батьками, значимим дорослим, однолітками).

Рекомендації для батьків та няні у формуванні психологічної безпеки дитини:

Створення безпечного та підтримуючого середовища (як батькам, так і значимому дорослому (няні) важливо говорити для дитині слова підтримки «ми з татом любимо тебе», «ми пишємось твоїми досягненнями щодня», «якщо тобі складно або незрозуміло, ми завжди тебе підтримаємо», також варто розділяти із дитиною її захоплення, організовувати творчі вечори.
Навчання навичкам самозахисту та самоповаги; встановлення відкритого та довірливого спілкування — дані аспекти гарно працюють через творче самовираження дитини, які з легкістю може впроваджувати няня у грі/ спілкуванні з дитиною:
мандрівка казкою і спостереження за сильним, відважним героям, у якого дитина вчиться розуміти, що є добре, а що погано, як проявляти відвагу, силу, впевненість, відстоювати власні кордони (казки рекомендую складати самостійно)
робити серію малюнків із дитиною: «я сильний», «я впевнений у собі», «мій найкращий день», «моя підтримка» – після чого варто обговорити із дитиною малюнки, таким чином ми отримаємо інформацію про те, що наповнює дитину і дає можливість відчувати себе в безпеці як в сім’ї так і в іншому середовищі.
Збереження позитивного психоемоційного клімату у сім’ї (батьки послідовно виявляють до дитини любов, тепло, підтримку, таким чином потреба в безпеці задовольняється, що є основою для формування здорової особистості дитини. Тобто, дитина відчуває, що сім’я – це безпечне середовище у якому їй комфортно і вона довіряє. Вибудовуються довірливі стосунки з батьками та нянею, дитина почуває себе впевненою і поява няні сприйматиметься дитиною адекватно.)
Розвиток саморегуляції емоцій (дозволяйте дитині проявляти свої емоції: радіти, захоплюватись, цікавитись, та допомагайте проживати сум, розчарування, злість, агресію)
створіть із дитиною альбом у якому вона буде фіксувати досвід емоцій, які вона проживає («малюнок радісної події, що відбулась зі мною сьогодні», «малюнок смачного сніданку», «найвеселіша прогулянка з нянею» і т.д.)
якщо дитина відчуває злість, агресію – ліпіть із пластиліну, надайте форми або образу для таких емоцій із якими дитині складно впоратись і просто будь те поруч у цей складний для неї момент.
У підсумку хочеться зазначити, що в основі процесу формування психологічної безпеки дитини завжди лежатиме щира любов батьків до дітей, взаємна довіра і професійна компетентність няні. Використовуйте дані рекомендації у спілкуванні з дитиною і ви неодмінно побачите результат – емоційна стійкість, відкритість до нового,  бажання грати та пізнавати світ та ін. – це те чого хоче дитина, яка пізнає себе та світ, а дорослі – це фундамент для формування психологічної безпеки у дитини.
Догори